2007-12-20 00:56:16 ![гильдия Собиратели (Мастер)[4755]](../images/clans/druids_small.gif) КендиБобрык 
|
| |
2007-12-20 02:54:29 КендиБобрык
|
| |
2007-12-20 10:16:13 КендиБобрык
| КендиБобрык писал(а): | Часом так буває, що ти реально вигрібаєш,
За що вхопитись не знаєш, тупо свій час витрачаєш,
Кілька справ на день маєш, які залагодити треба,
Бо від цього залежить твоє місце під сонячним небом.
Кілька окремих керунків, вектори у різні боки,
Часом, за жодним з них ти не встигаєш нітрохи.
З цим небагато мороки, просто треба зібратись,
Але, як завше тобі в напряг, і ти продовжуєш лінуватись.
Думаєш: "От холєра, життя таке несправедливе,
Чому це сталось зі мною?.. Як таке взагалі можливо?.."
Інші думки, які позитивних результатів не приносять,
А навпаки, лиш далі тебе від твоєї мети відносять.
І замість того, щоб попуститись - всіх і все матюкаєш,
Замість того, щоб розслабитись - себе і все напрягаєш.
Щоразу забуваєш, що не варто надто перейматись,
Все станеться так, як воно має статись!
Все буде файно, інакше не може бути,
Запам’ятай це, і постарайся не забути!
Мама весь-час повторює:
"Все, що робиться - робиться на краще!"
Знаю, повірити в цю істину у сто разів важче,
Коли у тебе все хреново, і здається знову і знову,
Що всі твої неприємності - невипадкові.
Кажуть, коли здається - треба хреститись,
Чьотки перебирати, мантри читати, або просто молитись,
Твоє віросповідання тут жодного значення не має,
Треба робити щось таке, що тебе по-доброму попускає,
Заспокоює, врівноважує і тримає,
Від хибних, передчасних висновків утримує і оберігає.
І в цьому весь прікол - вірити в краще, коли все погано,
У найскладнішій ситуації пам’ятати слова мами,
Коли у серці знання того, що все буде так, як має бути,
На негативне можна забити, про неприємне забути.
Покластись на Вищу Силу і самому не здаватись,
Робити все правильно і ні в чому не сумніватись!
Все буде файно, бо інакше не може бути,
Згори все видно краще, хоч Божих намірів збагнути,
Нам не вдасться ніколи, там на горі свої пріколи,
А в нас тут свій театр, і в нас акторів - свої ролі.
Якщо грати за Станіславським, треба вірити в наступне:
Природньо бути добрим, неприродньо - бути підступним.
У тебе є безсмертна душа, а значить ти частинка Бога,
І під Його пильним поглядом, проходиш свою дорогу.
Тому, коли щось не виходить, коли щось не вдається,
Це значить, той хто зверху впевнений, а не йому здається,
Що так буде краще і для тебе і для всього світу,
Ти мусиш вірити в це, як вірять батькам маленькі діти.
Бо ти є Божа дитина, і все хороше є для тебе можливим,
Ти заслуговуєш на все найкраще, і це є дуже важливо.
Немає значення скільки тобі доведеться прикласти зусиль,
З Божою поміччю ти досягнеш будь-яку свою ціль! |
| КендиБобрык писал(а): | Всі ми колись жили у печері
Ще до того, як до печер додали
двері. Звірі... дикі... іноді нас їли
Ми їх їли теж. Звідти брали свої сили
Свині, кури, мамонти, кенгуру та лосі
Усю фауну, що бачили, ми їли на морозі
А що робити людям, коли у шлунку пусто?
Не знали ми тоді, приготувати як капусту
В нас не було імен, ми жили під горою
Все, що нас лякало (А!) зазнавало болю
Гацаючи за мамонтами, проливаючи піт
Перші українці з’явилися на світ
Homo українес – запитай у нас, які ми
Homo українес – ось такі ми, ось такі ми
Пісня продовжується, я кажу свідомо
Ноmо – не Гомо, а Гомо – не hоmо
Пояснюю для тих, у кого не всі вдома
В річки два береги і тут нема парома
Спочатку була трава, потім буде клумба
Цікаво, а що саме ми курили до Колумба?
Світ був тоді таким, яким тепер малюють рай
Хочеш – загорай, хочеш – мамонта ганяй
А я був не Адам, вона була не Єва
Я першим загорнув її до шкіри злого лева
Знаками їй показав, що кохаю дуже
Та до печери потягнув, ступаючи в калюжі
Забув додати, на той час ми мови ще не мали
Але аксакали вже собі щось міркували
Тож, зберігаючи вогонь та продовжуючи рід
Перші українці почали писати звіт
Чи всі тут зрозуміли, про що іде розмова
Діти, латиною людина буде – “Homo”
Г та Г ми маємо в алфавіті
Вивчайте мову, а не шукайте, де б себе подіти
А наша історія підходить до кінця
Прискорилась вона через мене, добра молодця
Жив я, тварин губив та (вночі) кохався палко
Аж поки не придумав першу палку я копалку
Дав я старт всесвітньому прогресу
Випадково через рік (О!) вигадав колеса
На цьому я закінчую свій історичний вислів
Баста, карапузики, заспіваймо приспів
Homo українес – запитай у нас, які ми
Homo українес – ось такі ми, ось такі ми |
|
| |
2007-12-20 10:17:04 КендиБобрык
| КендиБобрык писал(а): | Я хочу бути для тебе тим,
Ким ніхто раніше не зміг.
Допоможи, відчути й збагнути,
Хто ти є, щоб я все встиг.
Кажуть чим більше ми любим жінку, тим менше жінка любить нас,
Красуне, поясни, будь ласка, для чого мені такий маразм?
В стосунках, в яких я всього себе вкладаю,
Від яких я нічого натомість не вимагаю.
Лише прошу трішки уваги і поваги,
Більше через мене ти не матимеш напрягів.
Треба менше любити - кажуть мені,
Люди ідіть спати далі, ви не прокинулись, ви уві сні.
Я тут для того щоб не менше, а більше любити,
Хоча я знаю часом через це доведеться більше терпіти.
Я готовий до цього, я вчусь бути Богом.
На біль не зважати, біль ігнорувати,
Біль не відчувати, біль не визнавати.
Себе і всіх любити, собі і всім прощати.
Просто хочу навитися бути мною,
Якщо тобі це до вподоби - я запрошую тебе з собою!
Приспів
Мені кажуть: "Будь мужиком, на місце її постав!.."
Маленька, ти хоч здогадуєшся, для чого я все це почав?
Ці взаємини, з тобою стосунки,
Я розмальовую своє життя, а ти це візерунки.
І оскільки в тобі, як і в палітрі є різні відтінки,
Різними щодня виходять і мої картинки,
Часом я через тебе засмучений, часом дивуюсь,
Часом тебе обожнюю, але весь час милуюсь.
Ось на що я хочу витрачати свій час,
Щоразу помічати й відчувати ким є кожен з нас.
Не хочу грати з тобою в ігри нецікаві,
Вони не надихають, не допомагають справі.
Не хочу вигляд робити, хочу бути,
Якщо ти зможеш це прийняти, а перед тим збагнути,
І не відвернутися, а залишитись,
Красуне, Богові почну за тебе молитись.
Приспів
Я сприймаю ці стосунки, як священні - ти повинна це знати,
Як ти гадаєш, за таких умов, я захочу тільки спати?
Я хочу пізнавати, яка є вся ти,
Для мене надто замало тебе просто взяти.
Хочу в тобі перебувати, фізично і духовно,
Для мене це звично і безумовно.
Я тішусь невимовно, коли маю змогу,
Разом з тобою пройти певну дорогу.
Хочу знати і завдяки цьому тобі допомагати,
Твої страхи перемагати і руйнувати.
З тобою розподіляти твої сподівання,
Твої прагнення, зусилля й намагання.
Твої бажання, твої цілі і мрії,
Я справді хочу цього, думаю я зумію,
Допомогти тобі постійно бути щасливою,
Все решта надто умовно і досить мінливо.
Приспів
І чим би ця історія не закінчилась,
Я хочу щоб ти знала.
В певній частині, моєї п’єси,
Ти для мене головну роль грала
КендиБобрык писал(а):
Вони кажуть: не спіши жити,
А що тоді по-твоєму я зі своїм життям маю робити?
На все забити, руки опустити,
Всі справи відкласти, компанію невдахам скласти?
Чогось очікувати, на когось чекати,
Сподіватись що комусь за мене вдасться все владнати...
Ти пропонуєш мені розслабитись і не спішити,
Може ти хочеш щоб я завтикав життя прожити?
Вони кажуть: не спіши жити,
Давай глянем які переді мною перспективи це може відкрити,
З одного боку, можна себе не напрягати
І мозок складними життєвими розкладами не грати
Та з боку іншого можна все начисто провтикати:
Не встигнути, пропустити, проігнорувати...
Я швидше засмучусь від другого ніж від першого буду радіти,
Саме тому я поспішаю жити!
Приспів:
Вони кажуть: не спіши жити!
А я вважаю, що полюбому треба спішити
Не боятись через це когось насмішити,
Добре сміється той хто зміг гідно життя прожити!
Вони кажуть: не спіши жити!
А я тобі кажу, що полюбому треба спішити
Не боятись через це когось насмішити,
Добре сміється той хто зміг гідно життя прожити!
Вони кажуть: поспішиш - людей насмішиш,
Нехай так і буде, хай з мене сміються люди,
Краще їх смішити, продовжувати їхнє життя,
Ніж проганятись і одержувати їхнє співчуття.
Я думаю краще бути клоуном і всіх смішити,
Ніж невдахою бути якого всі звикли жаліти.
Я буду з посмішкою поспішати і багато встигати,
А не повільно і невесело нічого не досягати.
За місяць померли п’ятеро людей, яких я знав,
Впевненний жоден з них не встиг зробити все що планував,
І після цього ти мені не спішити жити пропонуєш?
Ти це напевно не серйозно, ти мабуть з мене кепкуєш,
Або просто знущаєшся, чи може навіть спокушаєш,
Тому що правди я в твоїй пораді не помічаю,
Відтак тобі не власться мене з істинного шляху збити,
Тобі мене не наздогнати бо я поспішаю жити!
Приспів
Вони можуть казати що завгодно, я всеодно все фільтрую,
Все що зі мною відбувається я завжди аналізую,
Роблю для себе висновки і ось до чого я прийшов,
Який секрет розгадав, яку відгадку знайшов.
Я поспішаю, та я себе не заганяю,
У відпочинку і задоволенні я собі не відмовляю.
Я поспішаю, та все що відбувається, я спокійно сприймаю,
Тому коли зупинку треба зробити - я це відчуваю.
Коли нову вершину підкоряю, я зупиняюсь,
Щоб побачити все прекрасне навколо я озираюсь,
Коли чергову мету я вдало досягаю,
Я зупиняюсь і подяку Всевишньому складаю.
Я поспішаю жити для того щоб встигнути це зробити,
Щоб якомога більше відчути і пережити,
Для того щоб Богу було цікаво за мною спостерігати
І на мене глядіти, Я повинен поспішати жити!
Приспів
Вони кажуть: не спіши жити!
А я тобі кажу, що полюбому треба спішити
Не боятись через це когось насмішити,
Добре сміється той хто зміг гідно життя прожити!
КендиБобрык писал(а):
Йой, весела тєма. Точніше - твір на вільну тему "За що я люблю літо". Ставте "5" автоматом, я починаю читати.
Знаєте, за що я люблю літо, - за те що всі кобіти,
Ходять майже голі, нема де очі подіти.
Стою як вкопаний, втикаю, з писка тече слина,
І з них, якщо не всі то добряча половина,
Прикривається лише самими, короткими спідницями
Трусять перед очима, засмаглими сідницями.
Спокушають на думки нечисті,
На те, щоб голову я забивав собі помислами ницими...
Ідіть в дупу спокусниці, я піду баскетбол пограю,
Оце реальна тєма, в цьому гріха немає.
Влітку ми можем грати баскетбол зранку до ночі,
До того часу, поки комарі нас зжерти не схочуть.
Граєм до втрати пульсу, ганяєм до втрати свідомості,
Шпіляєм до того часу поки всі не запердоляться.
Гарячі, засмаглі, спітнілі, смердючі...
Мрія будь-якої чікси, ха-ха, u feel me hochie?
Приспів:
За що я люблю літо?
Не знаю, може це любов без причин?!
Як хотілося б жити!..
Там де цілий рік літо і немає зим.
За що я люблю літо?
Не знаю, може це любов без причин?!
Як хотілося б жити!..
Там де цілий рік літо-літо і немає зим.
А ще літом на голяса можна спати,
Яйця не стискає нічого, можна не переживати,
Що вони перестануть раптом функціонувати,
Або не дай-Бог, захворієш на рак простати.
А ще літом тепло, вітер дупу не задуває,
В повітрі, всяких галімих мікробів менше літає.
Морозиво гамати можна щодня, щогодини,
З таким розкладом не боятись, захворіти на ангіну.
А ще літом, ми по Львівським озерам ганяєм,
Пірнаєм і під водою, дівчат за дупи щипаєм
Засмагаєм, гамериканський футбол в воді граєм,
Бігаєм, стрибаєм, травмованих з води виймаєм.
Тішимся з того пріколу, як маленькі діти,
А на березі нас вже чекають наші мокрі кобіти,
Шашлики, хліб, кетчуп, червоне вино і пиво,
Кожен з нас як слон після клізми щасливий!
Приспів
А ще я люблю літо бо тоді гулянок багато,
Дні народження, іменини, круглі, визначні дати.
Так, а далі проза і далі по-порядку:
16 червня день народження у мого друга Яріка,
Далі день медика - вітаю тата,
25 липня день народження у моєї сестрички Тосі,
Маленька, я тебе люблю.
28 - мої іменини, пацани і кобіти, будем пити!
Далі день молоді, пацани і кобіти, будем пити знов!
Далі День Конституції - п’ють депутати.
7 серпня день народження мого друга Олега,
24 серпня - День Незалежності.
Москалі хтіли, щоб ми були з ними. Ми їм сказали - нюхайте бринзу.
27 серпня день народження мого друга Олеся,
Їдем на дачу, смажимо сосиски і розказуємо на ніч страшні історії.
Ось за що я люблю літо. Мир! |
|
| |
2007-12-20 10:17:28 КендиБобрык
|
| |
2007-12-20 11:56:32 КендиБобрык
|
| |
2007-12-20 12:57:52 КендиБобрык
| КендиБобрык писал(а): | Коли я був мануна, я повірив цим словам
Бам-бам-бам - каже мій барабан
Яхо-яхо
Бам-бам-бам |
 |
| |
2007-12-20 13:32:06 КендиБобрык
Дякувати Богу, що у світі ще існують дівчата,
Які не люблять сваритись і не хочуть кричати,
Які кохатися можуть, хочуть не тільки за гроші,
Таких дівчат звати (знайомтесь) - дівчата хороші!
Хороші дівчата за собою слідкують,
Алкоголь і куріння їх найменше хвилює.
Косметикою користуються без фанатизму,
І взагалі такі дівчата чемні й не капризні:
Що завгодно зроблять, аби тебе задовольнити,
Всі твої мрії у реальність перетворити.
Якщо захочеш ніжності, - вони тебе в цьому не зрадять:
Там поцьомають, там полижуть, а там погладять.
Коли проблеми є якісь, - вони тебе розрадять,
Хороше, мудре рішення, завжди тобі порадять,
Якщо ти зайнятий, - вони тобі не заважають,
І бабськими прибамбасами, мозок не грають.
Хороші дівчата, я люблю вас всіх
Хороші дівчата, хоч з вами сміх та й гріх
Хороші дівчата, одразу всіх вас хочу
Хороші дівчата, щоранку і щоночі.
Отже глянем ближче, на предмет нашої розмови,
Це створіння можна споглядати, знову і знову,
І не просто дивитись, а весь час її хотіти,
Розуміти при цьому, як добре на світі жити.
Хотіти кращим ставати, заради цього тіла,
В якому так досконало все, і так зрозуміло.
Які там в дупу іноземки, вони всі ховаються,
Наші хороші дівчата, нічим їм не поступаються!
По-перше дупкою, такою смачною, як два персика,
Овали випуклі такі, що об них хочеться тертися.
Потім молоді, дівочі, пружні груди,
Я б ці груди пестив, охоче завше і всюди.
І ще ноги: красиві, рівні, довгі ноги,
В черзі за ногами стояли першими у Бога,
Довгий язик, та тільки там, де цього треба,
Пухкенькі губи, а більше мені нічого не треба!
Закони Мерфі знають, і про Ейнштейна чули,
І крім галімих нічних клубів, іще десь були...
Хороші дівчата, вміють так смачно готувати,
Що при цьому з ними хочеться не тільки спати.
Не вередливі, і бісюків не будуть гнати,
В разі потреби, мої шкарпетки можуть попрати.
Короче шарять кобіти, коли-шо треба робити,
Оце вже без базару, нема де правди подіти.
У хороших дівчат, і характер хороший,
Вони ввічливі, вміють навіть казати: "Прошу",
"Дякую", "Вибачте", "Добре", "Будь ласка".
Хороші дівчата, це не дівчата, а казка!
Розповідати Вам, які вони в ліжку - я боюся,
Бо зараз я це не договорю, і просто зірвуся,
І піду, самі знаєте куди й кого грати,
Потім будете довго мене назад вертати |
| |
2007-12-20 13:36:41 КендиБобрык
Старий добрий магнітофон - пісня про надприродну любов до речей. Фаташисти беріть свої улюблені забавки і підтягуйтесь до нас.
Магнітофон в розетку вмикаю, касетку в нього вставляю,
І під музончік свій реально ковбаситись починаю,
Нехай нюхає бринзу кожен хто CD-плеєр має
В нас тут реальний OLD SCHOOL - і нас ніц не грає!
Файних кобіт чіпляю, і пацанів своїх збираю,
Скоренько їсти готую, когось за пойлом відправляю...
Від рівня де-це-бел кожен сусід прозріває,
Всім хто не хоче з нами тусуватись - дах позриває!
Пацани попідтягувались, позбирались кобіти,
Все готово, всі присутні, починаєм гудіти.
Магнітофон виконує свої обов’язки на сто процентів,
Галицько-волинський реп ковбасить так - не треба абсенту...
Вмикаю хіп-хоп відеокліпи - а там як в мене магнітофон,
Кобіти ведуться на таке, кобіти пісяють кип’ятком.
Роздупляються, що я реальний пацанчік, а не якась там діч,
І я вже маю гарантовано, довгу і гарячу ніч!
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому!
Після гулянки, зранку, антибодунова кампанія,
Замість того, щоб похмелятись чи ригати десь в ванній,
Беру кросовки йду в кіоск, і мінералку купую,
Вертаюсь за магнітофоном і чіксами і на майданчик тусую.
А там все супа-дупа гуд, тільки музики бракує,
Але як тільки я прийшов, всі файний біт відразу чують.
І кожен починає ковбаситись і тішиться як слон,
І разом з музикою починається баскетбольний гон.
Та я прийшов не в діджея бавитись, а баскетбол грати,
Мене беруть в одну з команд, я починаю дупу рвати,
І собі і супернику, бігаю, як навіжений,
За кожен мнячик наш і їхній борюсь наче скажений,
Шмаляю кожен раз, наче останній раз в житті,
Часом навіть влучаю, тоді кобіти всміхаються мені,
І хоч вони не дуже шарять, групу підтримки швидко замутили,
Так за мене рипіли, що часом магнітофон глушили.
А якщо у клуб де ми тусуємся, пришли хулігани,
І хочуть зробити, коли нам добре, щоб нам було погано,
То най пробачить мені магнітофон, та я його хапаю,
І їхнього головного по фейсу з першого разу вирубаю!
І якщо магнітофон не хоче що ним ще когось били -
Б’є зі всієї сили щоб всі решта все заочно зрозуміли!
Звичайно впадло потім з магнітофона кров витирати,
Але ж треба якось себе і друзів захищати!
А знаєш чого я ніколи не продам свій магнітофон? Тому що через років двадцять він буде раритетом, класикою, буде коштувати в десять разів більш ніж зараз. Але я й тоді його не продам. Знаєш чого? Бо через років сорок він взагалі буде антикваріатом. Але я не буду варятом і не буду його заганяти. Я ж не бовдур щоб спогади за гроші віддавати. Я буду слухати на ньому касети. І хоч касет тоді вже давним давно не буде, кого то хвилює. Головне, що в мене буде мій старий добрий магнітофон. |
| |
2007-12-20 13:46:32 КендиБобрык
Індіанці зійшлися в танці
Зима закінчилася рано вранці
Танок – це коли у колі танець
У такому випадку я – індіанець
Все мене цікавить, все мене турбує
Якщо прислухатися, я трохи чую
Я відчуваю запах
Я повертаюся до лісу на курячих лапах
Мені цікаво, чи додає багаття віри?
Чи гріє взимку ведмежа шкіра?
Чого вони лякалися, чого чекали?
На що сподівалися, за кого себе мали?
Як воно? Життя біля вігвама?
На кого полює тато, що готує мама?
Мій мозок перебуває у прострації
Недостатньо інформації
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули
Ведмеді попрокидались по берлогах
Прийшла весна. Зняла облогу
Ось я дивлюся в небо ведмежими очима
Що це за плями, що пропливають мимо?
Мене цікавить все: що, де, коли і як?
Моя ведмежа лапа, яка вона на смак?
Зв’язок втрачається, картина млява
Так це чи не так, це лише моя уява
Поглянь, птахи вертаються додому
Як вони знають, що саме сюди дорога
І як долають вони свою печаль зимову?
Чи розуміють, що дивитись вниз – справа бога?
Якщо ти у повітрі за кого себе маєш?
І звідки знаєш, що в тобі ця сила?
Про що ще мріяти, коли розкриті крила
Що ти відчуваєш? Що відчуваєш?
Там, де був сніг - чорна вода по формі ніг.
Якби цей слід говорити міг,
я б устиг спитати, що із нами стане
В тих, хто був раніше за усіх
Весна чекає сигналу, щоб почати
Але чого чекати, на що чекати?
Мій мозок перебуває у прострації
Недостатньо інформації |
| |
2007-12-20 13:55:47 КендиБобрык
В кожного гурту є пісні про дні і ночі
Всіх накриває, таке іноді буває
Привіт, як справи? Бери все, що ти захочеш
Хто вміє слухати той не перебиває.
Коли наснаги бракує - телефоную
Або кажу сам собі easy, let it be
Кому о 5-ій слова ці вночі римую
Чи це потрібно тобі? Так тобі, тобі.
Наполеонівські плани у ростамана
Швидко спалахують, мить і вони згасають
Ні ми не рупори, ми лише меломани
Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили
Вірші плели, очима кліп-кліп-кліпали
Хворіли музикою, кліпами ми
І залишилися лиш тими, ким були.
Думками з вами, ну ніяк без вас
І кожен раз мов перший раз
Декілька тисяч накрутили, набігали
Та залишилися лиши тими, ким були.
Перефарбую батареї в червоне
Вони одразу стануть теплі й чисті
Старенькі конверси, люлька і мікрофони
Обраний номер не дійсний, давно не дійсний.
П’ятеро нас у маленькій тачці на трасі
Коли щасливі, всім байдуже те, що тісно
Хто розуміє, що маю я на увазі
Заходьте в гості, я рано чекаю й пізно.
Наполеонівські плани у ростамана
Швидко спалахують, мить і вони згасають
Ні ми не рупори, ми лише меломани
Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили
Вірші плели, очима кліпа-кліпали
Горіли музикою, кліпами ми
І залишились лиш тими, ким були.
Думками з вами, ну ніяк без вас
І кожен раз мов перший раз
Декілька тисяч накрутили, набігали
Та залишилися ми тими, ким були.
|
| |
2007-12-20 14:25:23 КендиБобрык
| КендиБобрык писал(а): | За що я люблю літо?
Не знаю, може це любов без причин?!
Як хотілося б жити!..
Там де цілий рік літо і немає зим. |
|
| |
2007-12-20 14:52:05 КендиБобрык
| КендиБобрык писал(а): | Все буде файно, інакше не може бути,
Запам’ятай це, і постарайся не забути! |
|
| |
2007-12-20 15:41:55 КендиБобрык
|
| |
2007-12-20 15:45:05 ![гильдия Заморские Купцы (Мастер)[4689]](../images/clans/merch_small.gif) раздор
какое нафиг лето,зима сейчас хыыыыыыыыыыы |
| |
2007-12-20 15:47:24 КендиБобрык
раздор
164 дня всего |
| |
2007-12-20 15:48:15 раздор
КендиБобрык
аааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа |
| |
2007-12-20 16:10:34 КендиБобрык
раздор
ага |
| |
2007-12-20 16:26:40 ![гильдия Мудрецы (Мастер)[4425]](../images/clans/thinkers_small.gif) ![гильдия Королевские Лабоходы (Мастер)[3674]](../images/clans/labers_small.gif) Ричард_Окделл
КендиБобрык
скоро призыв в армию... |
| |
2007-12-20 16:28:01 КендиБобрык
Ричард_Окделл
а я непойду :Ъ |
| |
2007-12-20 16:28:50 раздор
КендиБобрык
ну жуканчиталиканчикарачитал,понял да? |
| |
2007-12-20 16:32:18 КендиБобрык
раздор
нет. а надо ? |
| |
2007-12-20 16:33:28 раздор
КендиБобрык
да,внатуре пацани тему талкаюД а ты |
| |
2007-12-20 16:35:52 КендиБобрык
раздор
сам справлюсь |
| |
2007-12-20 16:36:42 раздор
КендиБобрык
беееееееееееееееееееее |
| |