| 2007-12-20 16:40:13 все мы когда то подем... | ||
| 2007-12-20 16:43:20 Ричард_Окделл я непойду :Ъ | ||
| 2007-12-20 16:46:27 Так надійно ховав, що не знаходив Так довго шукав, що забував своє ім’я Ні ти, ні я не зможем вийти звідсіля Це – сон-це-сон-це-сон-це Світе-гріє, горить горішком Тихий грішок засинає під ліжком Ти сьогодні така прозора Така космішна Моя космішна, ти така ніжна Навколо сніжно, в грудях зима Моя космішна, як мені смішно Де ти колишня, тебе нема Може день, може рік - не пам’ятаю Я літаю у сні і в голові моїй ясні Лиш голосні лунають а, о, у, е, і Всі слова, думки, надії Друзі, події мене залишили Лиш повії шепочуть тихо: "Милий” Моя космішна, ти така ніжна Навколо сніжно, в грудях зима Ми такі грішні, де ти космішна Де ти колишня, тебе нема Смішно, ти така грішна Як же так вийшло, в грудях зима Моя космішна, ти така ніжна Де ти колишня, тебе нема Смішно, як мені смішно Ти така грішна, тебе нема Смішно, як мені смішно Де ти колишня, тебе нема | ||
| 2007-12-20 16:49:22 Це було в сорок першім, як німці йшли на Москву. Усі совєтські дєті пішли пєшком на войну, Давали всім гранати, чоботі й новий бушлат, Щоб ті совєтські дєті фашистам дали під зад! А я не буду воювати, Я краще буду їсти! Не буду воювати, Кругом одні фашисти! Не буду воювати, Я краще буду їсти! Не буду воювати Кругом одні... Сказали нашим дєтям "в Берліні много єди" І всі совєтські побігли швидко туди. Це було в сорок п’ятом, ворвались наші в Берлін І не лишили з нього нічого кромє руїн! | ||
| 2007-12-20 16:50:32 На мотоциклі виїзджаю з новими колесами, На баці "Харлі Девідсон" фарбою написано. Повертаю вправо-вліво, Всеодно летить вперед. Бабку збив, старого діда, Краще б я купив мопед. По дорозі біля парку Йшов собі міліціонер, Шкода діда, шкода бабку, Його не шкода, вмер так вмер. Проїзжаю три квартали - на рахунку сім стовпів, А за мною вздовж дороги слід з розчавлених котів. Повертаю вправо-вліво, Всеодно летить вперед. Бабку збив, старого діда, Краще б я купив мопед. По дорозі біля парку Йшов собі міліціонер, Шкода діда, шкода бабку, Його не шкода, ну й х... з ним. | ||
| 2007-12-20 16:52:09 У мене в голові мішаються файли, Я хочу їх кудись розмістити. Нова інформація у черзі чекає, А я ще й старої не встиг зрозуміти. Не тисніть на мозок, Я більше не можу, Я більше не хочу, Я більше не буду. Нам показують те, На що дивитись не можна, Ми скоро будемо як ляльки вуду. Розбий свій телевізор, спали газету, Витаскуйте скоріш мене із Інтернету. Знов показують війну, Я блювати знову йду. Зверху Буш, під ним Саддам, Я так скоро дуба дам. Новини дивишся - кидає у холод, З неба валяться танки і люди. Десь загинули діти, зірвався автобус, Нормальних новин сьогодні знову не буде. Не тисніть на мозок, Я більше не можу, Я більше не хочу, Я більше не буду, Нам показують те, На що дивитись не можна, Ми скоро будемо... В наш світ летить відро з сміттям, А ми штовхаєм. Починай свій новий день з телерадіо новин, Починай свій новий день з телерадіо... | ||
| 2007-12-20 16:58:43 Приспів: Понад хмарами зорі парами розсипаються. Понад росами верби з лозами колихаються. Місяць світиться - світло сиплеться діамантами. Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами. Ти знаєш, як я за тобою сумую. Я не знаходжу собі місця - Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую Вулицями міста. Самотнього, як я, самотнього, як ти. Міста, що поєднало мене з тобою, Міста, що розлучило тебе зі мною. Я хотів би запитати - навіщо? Та замість відповіді тільки вітер свище... Десь там - у безлюдних провулках, Де лиш бродячі пси блукають, Шукаючи притулку, Шукаючи поживи. В них в очах давно нічого не жевріє, У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія. Їх нічого вже не гріє... Однак я знаю - на цих порожніх вулицях нічого не шукаю - Просто втікаю сам від себе. В своїй уяві знову йду до тебе, Тому що хочу поєднати дві розірвані частини Одного цілого - Ніжного та сильного, чорного та білого. Можливо, я смішний, Можливо, я занадто романтичний, Такий однаково знайомий та однаково незвичний. Все просто - у моїй душі горить багаття! Але я хочу помовчати... Тепер ти маєш щось казати, Катя! Приспів А незабаром вийде сонце - я йому зрадію! Тому що кожний новий день дає мені нову надію На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш... Та поки що не можу зрозуміти я - куди ж?... Куди мені себе подіти доти, Коли відчую на устах своїх солодкий дотик? Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні? Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні? Коли мене в свої обійми забереш ти - Мене всього, без залишку, без решти? Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі, Своє тепло розлити у твоєму тілі?... А час іде... І скільки кроків ще мені зробити треба, Щоб ніч минула, зникла самота І я таки дійшов до тебе? Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще! Можливо, трошки легше... Можливо, значно важче... Ти потерпи... Я потерплю - Недовго вже чекати! Але я знову замовкаю... Тепер ти, Катя, маєш щось казати! Приспів Виконавець: Тартак Також цю пісню виконують: Катя Chilly Слова: Олександр Положинський Музика: Тартак Стиль: Хіп-хоп Мова: Українська | ||
| 2007-12-20 18:11:09 | ||
| 2007-12-21 00:07:00 | ||
| 2007-12-21 00:09:48 бобер здурел о.0:
Такртак и Чили Катя Самая Лутчая Украинская ГруппаЁ! Я сам с Киева и знаю что говорю!!!!!! Кенди вперед!!!!!!!!!! | ||
| 2007-12-21 00:13:18 Honney
![]() | ||
| 2007-12-21 00:20:17 КендиБобрык жжешшшььььььььь!!!!!!!!!! | ||
| 2007-12-21 00:21:39 КендиБобрык, я с тя улыбаюсь=) | ||
| 2007-12-21 00:24:27 Antoniy
Honney ![]() | ||
| 2007-12-21 00:32:09 163 ![]() | ||
2007-12-21 01:16:29
| ||
2007-12-21 10:23:05
| ||
2007-12-21 11:20:10
| ||
| 2007-12-21 11:50:27 | ||
2007-12-21 12:20:18
| ||
2007-12-21 12:42:19
| ||
| 2007-12-21 13:09:34 | ||
2007-12-21 13:57:15
| ||
| 2007-12-21 14:17:17 Сьогодні в нас побачення зі Львовом; Вдягнем святковий одяг і підем. Хай вулиці своє нам скажуть слово, Нехай нас вечір містом поведе. Послухаєм, про що шепочуть клени, Про що шумить в задумі Стрийський парк. Можливо, що про тебе і про мене Свою він пісню нам приносить в дар. Чи знаєте ви тихі львівські вечори? Чи з милою їх зустрічали, У сяєві зорі вечірньої пори Знайоме місто знову відкривали? До нас історія підійде поруч, Довірливо прихилить стрімкість веж. І, як в легенду, ти на Княжу гору Своє кохання гордо пронесеш. Нам усміхнуться, наче очі, вікна Нових кварталів молодих будов, І блиск вогнів, і далина блакитна Вестимуть нас у щастя, у любов. | ||
| 2007-12-21 14:18:56 Серце стискає в грудях В пошуках твоїх снів. Про місто людей веселих, І співучих, і добрих слів. В ратуші леви камінні Варту при брамі несуть, Знають вони, що незмінні Юні мрії, і цвіт бузку. З дивних садів чути цей спів. Хочеш юності - їдь до Львова! Тут ти знайдеш так багато оказій До втіхи, до ласк, до безмежних фантазій! Стільки є міст, як в небі звізд - Я згадаю цю пісню до слова. Світом блукай, свою долю шукай. Хочеш юності - їдь до Львова! В ратуші леви камінні Варту при брамі несуть, Знають вони, що незмінні Юні мрії і цвіт бузку. Пісня дзвенить, серце щемить - Хочеш щастя, тоді їдь до Львова! Тут ти знайдеш так багато оказій До утіх, і до ласк, до безмежних фантазій! Стільки є міст, як в небі звізд - Срібло років на скронях і бровах. Де хочеш йди, і як знаєш роби, Та за шастям їдь лиш до Львова! Стільки є міст, як в небі звізд Срібло років на скронях і бровах. Де хочеш йди, і як знаєш роби, Та за шастям їдь лиш до Львова! Де хочеш йди, і як знаєш роби, Та за шастям їдь лиш до Львова | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |